Зареєструватись

Про мовне питання і не тільки

Остап Стасів
1 Квітень 2017
img_ua_ru_langiages_Vovk

ПОДІЛИТИСЬ

Друзі! Вітаємо вас з першим квітня. Офіційно повідомляємо, що курс з суржику – це жарт, який ми вирішили запровадити до свята гумору.

Навіщо?

  • По-перше, щоб спробувати підняти настрій та викликати посмішку. Якщо нам вдалось – ми щасливі!
  • По-друге, ми хочемо привернути увагу до досить неоднозначного та серйозного питання – мова, якою спілкуються українці. 

На нашій освітній платформі є курси, що викладаються як українською, так і російською мовами. З цього приводу ми отримуємо багато коментарів, як-то: «Це ж мова окупанта, як ви можете, ви ж українці».

В цій статті ми хочемо відкрито пояснити свою позицію щодо мовного питання на ВУМ online. На цьому жарт закінчується. Дякуємо заздалегідь за розуміння і дуже просимо сприймати текст даної статті всерйоз.

РАДЯНСЬКЕ МИНУЛЕ

Ми маємо радянське минуле, яке не можна викреслити за один день, рік і, як показала практика, навіть за чверть століття. У радянські часи українська мова та культура позиціонувались винятково як сільська, другосортна, простонародна. «Лагідна українізація» спотворилась і перетворилась на «шароварщину» з асоціативною низкою: село, калина, вишиванка, козаки в конотації «розбійники, антидержавники, вороги народу». Цей гіперболізований образ українця з салом в одній руці та чаркою горілки в іншій викликав, щонайменше, відразу. Звісно, що це мало певний вплив на те, що багато українців змушені були обрати російську мову. В тому числі, аби відчувати себе причетними до іншого образу – образу освіченої сучасної «радянської людини», що «будує світле майбутнє». Маніпуляція образами та антиукраїнська пропаганда мала місце. Ми тут не підіймаємо питання, правильно це чи ні, ми констатуємо факти і пропонуємо прийняти цю реальність такою, яка вона є. Радянське минуле було, воно мало вплив, ми маємо справу з його наслідками досі.

СУРЖИК

Суржик – це теж наша реальність. Певною мірою, це вплив імперського минулого, але не можна чітко визначити, яким чином з’явився цей, якщо можна його так назвати, діалект. Суржик був і у Гоголя, і у Котляревського, це була жива мова. Сьогодні багато людей, говорячи українською, використовують російські слова у своєму лексиконі. Чи робить використання суржику цих людей поганими? До прикладу, мешканці Західної України активно вживають польські слова. І хоча Польща активно гнула свою лінію полонізації, зокрема, вважає Львів суто польським містом, ми чомусь не нарікаємо на слова «філіжанка», «коліжанка», «гренадлі» тощо. Ми це сприймаємо як особливості певного регіону, говірку. Лесь Подерев’янський використовує літературний мат і – увага – багатьом це подобається. Це не сприймається, як безкультур’я, а навпаки – дехто навіть вважає це  мистецтвом. То чи не є питання вживання російської мови черговою маніпуляцією? Коли австро-угорський  та польський спадок на Західній Україні – це «терпимо», а вплив російської мови на українську в центральних та східних областях – ледь не мовний злочин?

ВІЙНА НА ДОНБАСІ

Це, мабуть, найскладніше питання. Вторгнення Росії на територію України суттєво вплинуло на ставлення українців до росіян і, як наслідок, на вживання російської мови. Ми маємо конфлікт, який не згасає вже декілька років. Але ж на Донбасі нашу країну захищають українці з різних регіонів. Багато хто з них говорить російською чи на суржику. Там багато хлопців з Дніпра, Харкова та інших великих міст, де російська мова переважає, і вони вже декілька років в АТО. Так, вони говорять російською, але вони набагато більше українці, аніж, наприклад, хлопці, які повдягали вишиванки, бо зараз так модно, говорять українською і вважають, що цього достатньо. Не тільки мова робить нас українцями. Хлопці гинуть не за мовним принципом і куля може обрати кожного. 

МОВА ОКУПАНТА

Ми вважаємо, що російська як мова окупанта – це та точка зору, яку українцям нав’язали ЗМІ. Мова окупанта – це зброя, з якою він вторгся в Україну, це його вчинки та його система мислення, яка дозволяє йому думати, що можна прийти до чужого краю та взяти те, що йому не належить.

Триває не війна мов, а війна ідей! Ідей свободи, демократії, щоденної праці задля розбудови своєї країни та ідей імперських, тоталітарних, що мають на меті тримати людей за рабів. Мова – це важливо, але мова – це тільки один зі стрижнів нації. Є російськомовні люди, дуже різні за світоглядом, які живуть в різних країнах (не  тільки в Росії, але й в Білорусі, Казахстані, Киргизії,  Молдові та інших). А є окупанти, яких краще визначати за їх вчинками, але точно не за мовним принципом. Ми вважаємо, що варто обирати не стільки мову, скільки ідеї, носієм яких є кожен окремий українець.

ЧИ ПОВИННІ УКРАЇНЦІ ГОВОРИТИ УКРАЇНСЬКОЮ?

Так, державна мова в Україні – українська. Але не потрібно з української створювати мову примусу. Коли політики підіймають в черговий раз мовне питання – це, свого роду, маніпуляція, щоб відвернути увагу від реальних проблем і, треба відзначити, це в них добре виходить. Нас навмисне розсварюють, а ми піддаємося на ці провокації.

Ми ж хочемо, щоб українці говорили українською через те, що вони люблять Україну, що вони можуть тут гідно існувати та бути успішними громадянами своєї країни. Давайте зосередимося на цьому. Бо українська мова – це вибір, вибір свідомого громадянина. Цей вибір можливо здійснити, маючи необхідні громадянські компетенції – і цю ідею активно просуває та розвиває ВУМ online. Громадянська освіта – надійний шлях до вирішення, зокрема, мовного питання.

Тож, давайте ставати господарями у своїй країні, почнемо впроваджувати тут власноруч конструктивні зміни. Саме тоді і тільки тоді повага до української мови буде зростати, в першу чергу, серед самих же українців.

Команда ВУМ online дякує Валінтіну Пугачеву за те, що він підтримав нашу дещо божевільну ідею створення «курсу з суржику» :)

P. S. На завершення теми наводимо повний перелік дистанційних курсів платформи громадянської освіти ВУМ online, що викладаються російською мовою. Бажаємо вам приємного навчання! :)

Перелік курсів: