ПОДІЛИТИСЬ
На цю статтю нас надихнула учасниця курсу «Як полагодити світ навколо себе: практичний путівник з громадського активізму», яка надіслала нам дуже цікавий відгук. Коротко для тих, хто не проходив курс: автори курсу «Як полагодити світ навколо себе» – Анастасія Леухіна та Арсеній Фінберг діляться власним і не тільки власним досвідом реальних успішних змін у різних сферах.
Ось історія нашої учасниці:
«Спочатку курс мене трохи розчарував, оскільки ті проекти, про які йде мова в курсі, мені подобались, але для мене вони були не дуже інформативними. Мене цікавили інші питання і я хотіла впроваджувати зовсім інші зміни, про які не йшла мова в курсі. Більш того, я не належала до якоїсь спільноти, яка б поділяла мої думки, тому могла покластися тільки на себе. Але мене надихнув підхід деяких спікерів цього курсу. В них не завжди все виходило, але вони не покладали рук і продовжували робити свою справу, шукали однодумців та працювали. Отже, я вирішила почати з маленької зміни, яку можу реалізувати сама.
Будинок, в якому я мешкаю, має сміттєпровід і на моєму поверсі біля сміттєпроводу було постійно брудно, оскільки люди залишали сміття, коробки, недопалки, пляшки і при цьому ще мали звичку не зачиняти кришку сміттєпроводу, що додавало неприємний запах. Я пробувала писати оголошення з проханням не смітити, але це не допомагало. Розраховувати на допомогу робітників ЖЕКу – це, нажаль, марна справа. Я прийняла рішення, що, окрім оголошень, я буду протягом місяця прибирати біля сміттєпроводу і підтримувати там порядок. І подивлюся, що з цього вийде. Перший тиждень бруд з’являвся, як завжди, причому так, що мені приходилось прибирати декілька разів на тиждень. Але на другому тижні ситуація поступово почала змінюватись. За місяць бруд майже зник і люди почали зачиняти кришку сміттєпроводу. Я не можу сказати, що зараз в нас ідеальна ситуація, але сусіди вже майже звикли до порядку і почали не тільки дякувати за мої зусилля, але й підтримувати. Нещодавно побачила в коридорі сусідку з віником, яка підмітала. Зараз ми вже маємо три активних мешканця на нашому поверсі і поділили обов’язки з прибирання. А ще маємо плани підфарбувати стіни та зробити мінімальний ремонт. Я до чого? До того, що починала я сама, а зараз вже маю помічників. Тепер думаю над планами щодо інших змін, не хочу обмежуватись тільки парадним.»
Учасниця написала нам про те, як в неї вийшло знайти однодумців, щоб разом впроваджувати зміни. Але також вона описала приклад, як діє на практиці «Теорія розбитих вікон».
Про «Теорію розбитих вікон»
Цю теорію у 1982 році сформулювали Джеймс Куінн Вілсон і Джордж Келлінг. Суть теорії – якщо хтось розбив скло в будинку і його не полагодили, то незабаром жодного цілого вікна в цьому будинку не буде і почнеться безлад. Тобто, явні ознаки безладу і недотримання людьми прийнятих норм поведінки провокують оточення теж забути про правила. Так з’являються звалища сміття, графіті і розмальовані стіни… і такі дрібні неправомірні дії провокують тяжчі правопорушення.
«Теорія розбитих вікон» знайшла широке застосування у практиці – спочатку в Нью-Йорку, а потім і в багатьох інших містах США, Європи, Південної Африки, Індонезії та інших країн. Рудольф Джуліані, який став мером Нью-Йорка в 1994 році, і новий комісар нью-йоркської поліції Вільям Браттон оголосили боротьбу з такими дрібними порушеннями, як графіті, проїзд в метро без квитка, бійки гумовими кийками і т. п. Те, на що раніше не звертали особливої уваги, стало неприйнятним. Незважаючи на критику і насмішки, Джуліані послідовно боровся з «розбитими вікнами», в результаті кількість злочинів в місті скоротилася з 2200 до 1000 на рік, а жителі отримали більш чисте і безпечне місто, а також впевненість у здатності поліції впоратися не тільки з дрібними правопорушеннями, але і з важкими злочинами. (Джерело)
Монолог професора Преображенського
В продовження нашої розмови хочемо нагадати відомий уривок з фільму «Собаче серце», де професор Преображенський, якого зіграв незрівнянний Євген Євстигнєєв, розповідає про розруху.
І тут навіть нема що додати – настільки це на часі. Преображенський торкається не тільки того, що розруха починається з дрібниць, але й вимовляє ключову фразу про те, що вона – розруха – починається в головах.
Історія «наші в Швейцарії»
Цікавим досвідом поділився один наш колега по цеху. Ми обговорювали курс «Соціальний маркетинг», який нещодавно стартував на ВУМ online. Соціальний маркетинг дуже відрізняється від звичайного маркетингу. Його мета – змінити поведінку людей заради соціального блага, і тут взагалі не розглядається комерційна складова або прибуток. Звички людей сидять глибоко в підсвідомості, тому зміна поведінки вимагає зусиль та часу. Так от, наш колега розповів історію. Коли він подорожував до Швейцарії, спостерігав таку картину в аеропорту “Бориспіль”: група українців, 4 чоловіка, які подорожували разом, кидали недопалки майже там, де стояли, не хотіли стояти в черзі на реєстрації, намагалися пройти попереду інших людей, за затримку на реєстрації нагрубили працівнику аеропорту. Але за три години, коли літак здійснив посадку в Швейцарії, сталося чудо. В лічені хвилини їхня поведінка змінилася. Вони слухняно пішли в спеціальну кімнату для паління, вони спокійно стояли в чергу на паспортному контролі, не дивлячись на те, що черга була велика, і не намагалися порушувати правила. На прохання прикордонника показати багаж, всі вимоги були виконані без обурення і все сприймалося як належне. Це приклад того, як правила та вимоги до поведінки стають зрозумілими з контексту та атмосфери, яка оточує. Відносно чистоти та порядку Швейцарія – майже ідеальна країна. Можливо, під час подорожі країнами Європи або іншими країнами ви помічали, що ми починаємо поводити себе інакше і робимо те, що не завжди робимо у себе вдома. Наприклад, завжди переходимо дорогу тільки там, де це дозволено, не біжимо по ескалатору і т. п. І це теж підтверджує «Теорію Розбитих Вікон». Історія нашого колеги – це лише окремий випадок, і не є науковим експериментом або дослідженням. Але вона дала нам поживу для роздумів.
Ми дуже вдячні нашій учасниці, яка надихнула нас на такі думки. А у вас є ідеї, як використовувати «Теорію розбитих вікон» для впровадження змін в Україні? Будемо вдячні, якщо поділитесь ідеями або досвідом.
На завершення, рекомендуємо подивитись мультфільм «Бульбашки», який в гумористичному та досить легкому стилі теж показує, як діє «Теорія розбитих вікон». Увага! Мультик російською мовою. 🙂
