ПОДІЛИТИСЬ
Який подарунок Святий Миколай може принести зрілій людині, яка щиро вірить у те, що наше життя зіткане з історій? Чи треба шукати особливий секрет, як звичні життєві історії можуть набувати унікального й універсального звучання одночасно? Чим пояснити особливий та потужний сплеск зацікавлення історіями?
Про це – в інтерв’ю з Ларою Хоманс, коучем і ментором трансформаційних історій, автором он-лайн курсу “Моя історія: досвід, цінність, вплив”.
ВУМ Online: Ларо, ми з вами спілкуємося у день Святого Миколая, тож і запитання – тематичне. Ви вірите у магічні історії?
Лара Хоманс: Хоч у моєму дитинстві такого свята не було, я по-дорослому вірю, що дива є. J І я вірю у магію історій. Хто, насправді, може сказати, де проходить межа між магічністю і реальністю, коли ми маємо справу із таким феноменом як історія, розповідь, притча, бувальщина, міф, казка… Наприклад, я не можу, і вже навіть не намагаюся її шукати…
ВУМ Online: А що, на вашу думку, дає історіям, які ми розповідаємо та чуємо від інших, особливу силу? І чи кожна історія, навіть найбуденніша, має таку силу?
Лара Хоманс: Історії особливими, яскравими, впливовими або навпаки – буденними, сірими, слабкими – робимо ми самі. Спочатку, коли проживаємо певні події, ситуації, миттєвості у своєму житті, а потім, коли надаємо певного значення, забарвлення, звучання своїм історіям і, нарешті, коли починаємо їх відпускати у світ. Я глибоко вірю у те, що кожна історія – важлива, цінна, потрібна. Одній людині чи всьому світові – це питання вибору:чим обмежується простір тієї чи іншої історії – маленькою схованкою у пам’яті, особистим записником, корпоративною брошурою, публікацією у соціальній мережі чи документальним фільмом, що будуть дивитися через десять-двадцять-п’ятдесят років?
Вчора у піздемному переході на Контрактовій площі я стала свідком розмови двох молодих людей.
“Уявляєш, взяли звичайну коротку історію і розгорнули на весь екран”, – каже високий з модною бородою хлопець.
“Це нормально, тепер без історій не обійтися”, – додає його товариш.
ВУМ Online: Отже, посилена увага до історій – це тренд?
Лара Хоманс: І так, і ні. В останні кілька років про історії, здебільшого про розповідання історій (storytelling), можна почути, прочитати, побачити часто і багато.
“Нам потрібні живі історії із життя наших реальних працівників”, – розмірковують піарники у офісі глобальної компанії.
“Я не маю переконливої історії для презентації” – переймається менеджер з продажу.
“Я хочу, щоб про історію нашого стартапу дізналися англомовні клієнти” – пише у блозі засновник нового бізнесу…
Історії все активніше і наполегливіше “вмонтовують”, “вшивають”, “вписують” у щоденну реальність бізнес-лідери й управлінці, експерти та інноватори, підприємці і громадські активісти. Увага історіям – це, справді, схоже на тренд.
Хоча я пропоную сприймати це явище інакше. Як?
Як ренесанс феномену історій. Ми переживаємо особливий і захопливий час, коли повертаємося до того, що завжли було з нами, з нашими предками. Це – потреба, бажання, необхідність, готовність, вміння, зацікавленість, сміливість передавати мудрість життя, знання, інформацію, досвід за допомогою історій, у формі історій.
До речі, фахівці у сфері навчання активно вивчають і наполегливо радять застосовувати потенціал розповідання історій (storytelling) водночас із можливостями персоналізованого навчання, грамотного поєднання онлайн та оффлайн освіти. І програми на платформі ВУМ Online це чудово ілюструє.
ВУМ Online: Так само як і он-лайн-курс “Моя історія: досвід, цінність, вплив”. Рівно рік тому цей курс стартував. Я знаю, що вам було непросто над ним працювати…
Лара Хоманс: Сподіваюся, що моїм колегам – авторам інших курсів пощастило більше, і вони народжували курси легше…
Для мене робота над курсом була дуже натхненною і такою ж непростою. І коли зранку 19 грудня 2015 року я побачила у електронній скриньці листа від Сергія Сергієнка: “Ларо, вітаємо з відкриттям курсу!”… Це – був чудовий подарунок на Миколая!
ВУМ Online: А що було найскладніше, коли курс готували?
Лара Хоманс: Залишатися у живому діалозі із тими, хто буде працювати з курсом. Відчувати присутність учасника чи учасниці у момент, коли навпроти тільки відео-камера. Відчувати приєднаність і тоді, коли відстань між нами можна буде виміряти сантиметрами до екрану й, водночас, сотнями кілометрів.
А ще – залишатися у спільному смисловому полі, коли неможливо передбачити (так само, як і перевірити), наскільки схожі чи відмінні наші інтереси, завдання, досвіди, цінності.
А ще – утримувати простір для створення історій, коли наше спілкування буде неспішним і вдумливим, з бажаними паузи – робота з історіями потребує часу для осмислення, аналізу, написання своїх історій, і коли наша спільна робота буде стрімкою як весняна вода з гір – коли нова інформація, запитання, завдання проноситимуться через навчальний досвід учасників всього лише за кілька днів…
ВУМ Online: Ви якось написали у FB повідомленні, що вирішили пройти свій курс…
Лара Хоманс: Так, я це зробила на початку 2016 року. До того часу мені вже вдалося трохи дистанціюватися від роботи над курсом, щоб подивитися на нього “свіжими” очима. Це було дуже важливо і неймовірно корисно. Досвід “по той бік екрану” нічим не можна замінити.
Це дуже схоже на досвід, коли чуєш свою історію, яку розповідають інші. До речі, коли ваша історія приходить з інших вуст, ви можете почути і побачати те, чому раніше не надавали значення чи не помічали, про що не замислювалися. І це теж – магія історії.
ВУМ Online: У матеріалах курсу – багато історій, і багато з них – це ваші історії, особисті, родинні, професійні… Що впливало на вибір розповідей?
Лара Хоманс: Чи можна допомогти іншим повірити у цінність їхніх історій, якщо я не була б готова розповідати свої історії? Ще одна унікальність історій – навіть якщо ми ділимося не-своїми історіями, навіть тоді ми розповідаємо про себе – у інший спосіб, але – про себе, бо щось спонукало переповісти чужу історію…
Я довіряла інтуїції так само, як і своєму багаторічному досвіду у бізнес-комуніаціях, у консалтингу, у тренерській практиці.
Особлива здатність історій – з’являтися тоді, коли вони потрібні, і знаходити своє місце у конкретній комунікації. Усі розказані історії – прості, життєві, звичайні. І, водночас, вони – унікально-універсальні. Унікальні, бо прийшли із неповторного життєвого досвіду конкретної людини. А універсальні, бо у них зчитується урок, мудрість, запитання, виклик, момент, модель поведінки, рішення… І багато інших людей можуть побачити, почути, віднайти, створити свої історії. Ось вам і ще одне проявлення особливих можливостей історій.
ВУМ Online: Яким ви бачите ідеальний образ учасника курсу?
Лара Хоманс: Я радше думаю про унікального учасника та унікальну учасницю курсу. Їхні вік, освіта, професія, місце проживання, досвід, уподобання можуть бути і схожими, і відмінними. Але визначальним є інтерес і бажання зрозуміти, чим саме її та його історія може бути цінна, важлива, корисна і потрібна у першу чергу собі, а потім – іншим людям, компанії, громаді, місту, країні, світу. І коли таке розуміння є, тоді не менш важливим є бажання і готовність ділитися своїми історіями.
ВУМ Online: Ви спілкуєтеся з учасниками курсу?
Лара Хоманс: Із задоволенням відповідаю на листи і запитання, коли вони надходять, хоча таке спілкування донедавна було точковим. Тепер учасники курсу мають можливість приєднатися до закритої групи у ФБ, яку я модеруватиму. Тож, я радо запрошую до спілкування у такому форматі і тих, хто вже працює з курсом, і тих, хто тільки планує приєднатися до подорожі під назвою “моя історія”. А якою буде мандрівка і які історії з’являться, життя покаже.
Розмову записала
Ангеліна Бойко
19 грудня 2016 року ~ Київ
