Інвестиції у громадський сектор – хто ж головний інвестор?

Триває кампанія по залученню коштів під дворічну стратегію ГО «Відкритий Університет Майдану»  на «Спільнокошті». У мене виникли деякі думки і враження взаємодії у новому форматі підтримки інституційного розвитку  ГО «ВУМ».

Але спершу слід подякувати кожному, хто підтримав наш заклик і вклав свою інвестицію в розвиток нашого освітнього руху та підтримав ідею змін через маленькі кроки. Дякуємо, що вірите в нашу справу і голосуєте за її майбутнє конкретною дією.

Все виглядає дуже позитивно і дуже обнадійливо. Я і команда докладаємо зусиль, щоб кампанія була успішною і за пів року ми зібрали заявлені  500 тис. грн., а може і більше. Я щодня надсилаю запрошення підтримати проект друзям у моєму FB та розповідаю про платформу на різних зустрічах. Ми віримо командою у проекти, які робимо і здавалось би нічого не стане на заваді. Адже ми у країні де проникнення інтернету наближається до 70%, і має все вдатися.

Чому ж не все вдається так як ми собі уявляємо? Чому з кількох сотень друзів, більшості з яких я довіряю і які добре знають мене тільки десять відгукнулися на запрошення підтримати нашу стратегію гривнею, а кілька десятків поділились цим запрошенням на своїх сторінках? Саме роздумами про цю ситуацію я й хочу поділитися.

Особисто моя мета, прийти до моменту коли  ми, громадяни України, будемо підтримувати ініціативи чи проекти, які захоплюють нас, чи у які ми віримо, власною гривнею. Тут варто обмовитись, що я вважав би ціль досягнутою за умови вкладання 10 грн. на місяць (чи більше за можливості) громадянами у 5-10 проектів, які близькі і цікаві. Не важливо, чи це політичний проект, чи громадський рух, чи допомога потребуючому. Я це бачу, як культуру підтримки починань громадянського суспільства. Це наш ключ до формування нових лідерів у політичному та громадському житті.

10 грн. – це 2 поїздки у маршрутному автобусі у м. Києві, це буханка хліба у магазині, це півлітрова пляшка води. Це мізер з яким ми розлучаємось легко і без вагань. І це твердження стосується близько 70% громадян. А тепер уявіть, що одна ініціатива отримує від 100 тис. таких громадян 10 грн. Це не багато не мало 1 мільйон. І це хмара грошей, на які чесні активісти можуть багато що зробити. А тепер подумайте, якщо ви обрали для себе 10 будь-яких ініціатив і підтримали їх системно. Це шлях до реальної незалежності громадського сектору, а у руках громадянина опиняється дуже ефективний важіль вимагати публічного звіту про витрачені його 10 грн. інвестованих протягом кожного з 12 місяців у році.

Колись у часи другої світової, на стіл Вінстона Черчеля, прем`єр міністра Великобританії, поклали проект річного бюджету королівства. Проглянувши документ, Черчель запитав, а чому серед статей бюджету відсутня стаття «Культура», на що отримав відповідь: «У часи війни слід економити на таких мирних затратах.» Тоді Черчель поставив історичне питання: «Якщо ми економимо на культурі, то за ради чого ж ми воюємо?». Звісно у ті складні часи було розуміння еліт, що культура і освіта це фундамент перемоги у війні. А тепер погляньмо на сьогодення українського суспільства, і запитаймо себе чи готові ми проігнорувати нашу перемогу? Адже саме освіта та самоосвіта кожного з нас є фундаментом нашої з вами культури і саме культура взаємодії у власному суспільстві є можливістю досягти таких жаданих змін у суспільстві, у країні, у головах наших та співгромадян. Те що у нашому суспільстві брак еліт підтвердило е-декларування. Отже формування культури розвитку - це та головна реформа, яку ми маємо за обов’язок перед прийдешніми поколіннями втілити у собі персонально.

Давайте прощатись з роллю жертви, і починати не жертвувати коли приперло і вже нема куди подітись, а інвестувати у своє суспільство, свою громаду, свою країну. Це шлях до відкритих партійних списків, до відповідальних і не корумпованих організацій, до сталого розвитку громади в умовах «економіки спільного споживання».

Чому ж не вдається запустити цей процес сьогодні, коли ми пережили бум волонтерства і спільного споживання під час «Революції гідності» та після неї? І продовжуємо щодня бути свідками разючих змін і опору системи цим змінам. Ми з вами продовжуємо мислити не стратегічно і не з позиції «здорового егоїста». Ми хочемо стабільності у світі де її вже ніколи не буде бо світ розігнався до швидкості коли зміни неминучі і тільки від нас залежить стане це для нас перевагою перед іншими суспільствами чи пасткою.

Соціологи говорять про неймовірний рівень «соціальної ентропії» у нашому з вами соціумі. Ми зневірені і розчаровані, ми досі боїмося бути не як усі, ми не довіряємо один одному і чомусь впевнені, що усі оточуючі уражені тими ж вадами, що і ми самі. І мізер з нас задумується над тим, що демонструючи таку позицію ми дивимося у дзеркало нашої недосконалості і розписуємось у власній неспроможності і закостенілості. А що залишається? Сидіти і нарікати: у розмовах, у соц. мережах, у популістських медійних проектах.

Навіть ті хто дозволяють собі давати тверезі оцінки і займають проактивну позицію, друзі вибачте за цю ложку дьогтю, радісно лайкають пости з закликом підтримати ініціативу чи навіть поширюють повідомлення, але демонструють не готовність проголосувати гривнею. Змін ми вимагаємо, а міняти власну поведінку і включатися в стимулювання «спільного поживання» ми поки не готові. Ми думаємо, що у нас є час подумати про це завтра, а діяти після завтра. Ми вже у пастці – логічній пастці.

Наразі більшість з нас обирає програшну стратегію. Яка ж стратегія виграшна спитаєте Ви? Все банально просто – довіряти, але перевіряти, голосувати гривнею (у допустимих для вас межах) і слідкувати за публічними звітами, виконанням взятих зобов’язань, долею проектів у які ви інвестували, брати відповідальність на себе і найважливіше – критично мислити і не бути «лохом».

Будьте «здоровими егоїстами», або якщо вам більше до вподоби «будьте ВУМними»

Дворічну стратегію Відкритого Університету Майдану можна підтримати гривнею тут.

Можливість прямого перерахунку коштів на рахунок ГО ви можете натиснувши кнопку "Підтримати проект" (внизу сторінки).

Чи на рахунок ГО «Відкритий Університет Майдану»:

Установа Ощадбанку: Філія-Головне Управління по м. Києву та Київської обл.

АТ «Ощадбанк» ТВБВ 10026/020 

МФО  322669 ,  код ЗКПО  39433685

№ рахунку 26006300035716.

З повагою,

Остап Стасів