Зареєструватись show register

Про скорочення кількості нардепів та пропорційну систему виборів

4 вересня 2019

В даному випадку Президент реалізував своє право законодавчої ініціативи, тому це законно. Далі ми надаємо експертний аналіз, щодо можливих наслідків. Радимо звернути увагу.

Джерело: Слово і Діло. Повний текст статті тут


3 вересня Верховна рада направила на розгляд Конституційного суду сім законопроектів Зеленського щодо змін до Конституції. Детальніше про ці зміни до Основного закону, наскільки вони актуальні та коли Рада зможе їх ухвалити, «Слово і Діло» поговорило з експертом з конституційного права Богданом Бондаренком.

За словами Бондаренка, у світі немає чітко визначеної кількості нардепів, які повинні входити до складу парламенту, тому в кожній країні свої правила і традиції. Деякі парламенти налічують понад 750 депутатів, а є й такі, де менше 150 парламентарів. «До ефективності парламенту це немає відношення, бо насправді важливі дотримання парламентських процедур, політична культура та якість представництва народу в парламенті», — зазначив він.

Щодо пропорційної виборчої системи, яку президент пропонує закріпити в Конституції, наразі є аргументи за і проти. «Можуть бути різні тлумачення терміну «пропорційна виборча система». Це має деталізуватися на рівні закону. Позитив у тому, що без мажоритарників парламент буде менш фрагментований. З іншого боку, не можна стверджувати, що саме пропорційна система є оптимальною, тому що це будь-якого моменту може змінитися», — зауважив Бондаренко.

В тому же законопроекті пропонується закріпити норму про те, що кандидати в нардепи повинні володіти державною мовою. Юрист підтримує цю ініціативу: «Якщо до державних службовців встановлюються такі умови, то вони можуть бути встановлені й для осіб виборних. Наприклад, згідно з ч.3 ст.2 Регламенту Верховної ради, мовою спілкування ВР та її органів є державна мова. При цьому для кандидатів має бути вироблена чітка процедура оцінювання і критерії визначення володіння мовою. Це повинно бути відображено на рівні закону про Регламент, закону про вибори народних депутатів і, можливо, закону про засади української мови як державної».

Джерело: Слово і Діло. Повний текст статті тут